Наш біль і гнів… Рукотворна катастрофа Авдіївки. Те, чого не мало статися.

Я дуже рідко дозволяю собі робити сюжети на воєнну тематику. Не тому, що не обізнаний, просто, вважаю, що за все мають братися спеціалісти в певній справі. Але сьогодні я б собі не пробачив, якби не зробив цей запис про передумови того, що сталося в місті-твердині, яке трималося, жило й працювало майже 10 років, доки не стало жертвою зовсім не воєнних обставин. Ні, я не розповідатиму про те, чого розкривати категорично не можна, й про що тріскотять усі аж до Зе із його відосіками. Я про політичні, зрадницькі або бездумні й безвідповідальні причини того, що ми нині бачимо. Сьогодні Авдіївка дуже сильно нагадувала Маріуполь. Обидва міста не могли впасти, якби дехто не запустив до них ворога з тилу. Обидва сьогодні здригаються під ударами важких авіабомб, в обох створені безнадійні умови для захисників. Маріуполь був повністю оточений, в Авдіївці встигли організувати логістичне блокування та локальні оточення окремих підрозділів. Головне в тому, що до цього страшного концентрованого удару по Авдіївці відб