“Нич яка мисячна“

Нiч яка мiсячна, зоряна ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочцi тут пiд калиною I над панами я пан, Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею Стелеться полем туман. Гай чарiвний, нiби променем всипаний, Чи загадався, чи спить, Он на стрункiй та високiй осичинi Листя пестливо тремтить. Он на стрункiй та високiй осичинi Листя пестливо тремтить. Небо незмiряне всипане зорями, Що то за Божа кра