Види цивільно-правових договорів

Названі, не названі. Відплатні, безкоштовні. Реальні, консесуальні. Односторонні, двосторонні. Письмові, усні. Можна побудувати систему цивільно-правових договорів, спираючись на правовий результат, досягнення якого вони спрямовані. Саме ця система врахована у розташуванні регулювання договорів у Цивільному кодексі України: 1) Договори, спрямовані на передачу майна: договори, спрямовані на передачу майна у власність (серед них відплатні договори купівлі-продажу, міни, ренти та безоплатний договір дарування), та договори, спрямовані на передачу майна у користування (серед них відплатні договори оренди та найму житлового приміщення та безоплатний договір позички). 2) Договори, створені задля виконання робіт. До цієї групи входять договори підряду та виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт. 3) Договори, створені задля надання послуг. Серед них виділяють безпосередньо договір оплатного надання послуг та договори надання окремих видів послуг (перевезення, транспортної експедиції, позики та кредиту, фінансування під відступлення грошової вимоги, банківського вкладу, банківського рахунку, зберігання, страхування, доручення, комісії, агентування, довірчого управління). 4) Договори, створені задля передачу інтелектуальних прав, які, на відміну інших договорів, регулюються переважно частиною четвертої ДК РФ. Це договори про відчуження виключного права та договори про передачу права використання результату інтелектуальної діяльності (наприклад, ліцензійний договір та договір комерційної концесії). 5) Особливу групу складають договори, створені задля створення об’єднань, наприклад, договір простого товариства (договір про спільну діяльність), установчий договір господарського товариства. Крім того, договори можна розділити на відплатні та безоплатні. Оплатним визнається договір, відповідно до умов якого сторона повинна отримати плату або інше зустрічне надання за виконання обов’язків, що випливають із договору. Безоплатним є такий договір, згідно з яким одна сторона бере на себе зобов’язання надати будь-якій іншій стороні без отримання від неї плати або іншого зустрічного надання. Договір передбачається оплатним, якщо його безоплатний характер не випливає з розпоряджень закону, інших правових актів, змісту чи істоти договору. З точки зору суті договору, можна виділити договори, які можуть бути: 1) лише возмездными (договори купівлі-продажу, поставки, оренди, перевезення, агентський договір тощо. буд.); 2) лише безоплатними (договори дарування, безоплатного користування майном тощо); 3) як возмездными, і безоплатними (договори зберігання, позики, доручення тощо. буд.). Реальний та консенсуальний договір. Реальний договір - договір який вважається таким, що набрав чинності з моменту, з якого сторона почне його виконувати. Консенсуальний договір - договір, який вважається таким, що набрав чинності з моменту, з якого сторони домовилися про його істотні умови.