Повсталий степ

Досі степ гуде луною Грізний брязкіт сталі. А над степом клич “за Волю!” В бій веде повсталих. Не за славу – за свободу, Не на смерть, а в Ирій Йшли сини свого народу – Молоді та щирі. Всі за батьком отаманом – На багнет “червоних”! Вкриє поле кров тиранів Залунають дзвони. Але ворог йшов стіною. Звір той не втомився Степ багрянів під ходою У крові втопився. За спиною хата рідна – Ворогу не взяти. Та у серці Україну Не закриють ґрати. Громом вдарив долі постріл: “Брати, прощавайте як до волі доживете в