Проти ночі. Львів

“Це місто, якого зріклася Європа. Ці камені, які пульсують під твоєю ногою, бо в них певно заточений чийсь дух. Тут тягнеться і щезає у кожній древній брамі забрьоханий на курних дорогах історії хвіст таємниці. Та ніхто не бачив де її голова. Тут всі приїжджають почути легенду цих сірих стін, підпертих зграями камінних левів, що насправді ніколи не родилися в цих джунглях. І всі їдуть ні з чим, лиш обпившись кави так, що серце вже мабуть ніколи не зупиниться“ (с) Ольга Герасим’юк, “Проти ночі“